- брязкало
- —————————————————————————————бря́зкалоіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
брязкало
Смотреть что такое "брязкало" в других словарях:
брязкало — а, с. 1) Брязкуча дитяча іграшка. || Взагалі предмет, що бряжчить (від ударів або трясіння). || Брязкуча металева тарілочка або дзвіночок на бубні. || Брязкуча прикраса. 2) перен., зневажл. Про те, що не становить ніякої цінності, є тільки пустою … Український тлумачний словник
брязкальце — я, с. Зменш. до брязкало 1), 2) … Український тлумачний словник
брязкотало — а, с. Те саме, що брязкало … Український тлумачний словник
тарахкало — а, с., розм. Те саме, що брязкало … Український тлумачний словник
базіка — зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), базікало, брязкало, патякало, талатай(ко), талалай(ко), торохкало, торохтій, просторіка, шарманка, балакун, балагур, белькотун, баляндрасник, пустомеля, пустомолот, пустобрех, дурноляп … Словник синонімів української мови
бренчадло — ла, с. Рс. Брязкало, брязкальце … Словник лемківскої говірки
